24 СЕРПНЯ
22:15 на 1+1
Поштова площа

Одна з найдавніших площ Києва. Археологічні дослідження виявили, що міські квартали та торговища існували на Подолі ще в IX столітті. За часів Київської Русі на Поштовій площі існував торгівельний порт на гирлі річці Почайна та, ймовірно, саме сюди спускався літописний Боричев узвіз, по якому за часів хрещення тягнули поваленого боввана язичницького бога Перуна. Історичні та археологічні дані свідчать про те, що скоріш за все саме тут в злитті хвиль Почайни та Дніпра хрестили киян.

Під сучасною назвою відома з 1-ї половини XVIII століття (хоча поштову станцію на Поштовій площі збудовано 1846 року). У XIX столітті існувала також паралельна назва — площа Різдва, від розташованої на ній церкви Різдва Христового (збудована у 1810–1814, знищена у 30-ті роки XX століття).

Місто Київ початку X століття розташовувалось на Подолі та займало площу 120 га. Мережа вулиць та провулків формувала міські квартали, які заповнювались садибами прямокутної форми площею 350-400 кв. м. Вузькою стороною садиби були повернути до вулиці. Існувало два центри розселення: між берегом Почайни та підніжжям Замкової гори та на плоскій частині, яка закінчувалась біля підніжжя Кирилівських висот. Резиденції княжих персон розташовувались далі від основної житлової забудови: на Замковій та Лисій горі. В кінці X – початку XI століття для будівництва нового осередку влади обрано Старокиївську гору, яка була сакральним місцем для киян. Давній некрополь на Старокиївській горі складав тисячі поховань, які було знесено задля побудови міста – християнсько-адміністративного та політичного центру.

Стародавній міський квартал XI-XII на Поштовій площі складався з головної вулиці, двох провулків (один в них Боричев узвіз), якнайменьше трьох садиб (одна з них митниця) та гирла річки (Почайни).

Наприкінці лютого 2015 року під час розкопок на Поштовій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі, а саме фрагменти будівель, старі частоколи та зруби. Також були віднайдені артефакти, які належать приблизно до XI-XIII століття. Наразі вирішується питання музеєфікації пам'яток давнини. У квітні 2017 року авторами фільму «Україна.Повернення своєї історії» була зареєстрована електронна петиція на підтримку «музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі», яка в липні того ж року набрала максимальну кількість голосів, та була передана уКМДА для подальшого розгляду.

Церква Різдва Христового на Поштовій площі мала для українців особливе значення. Саме в цій церкві 6 (18) та 7 (19) травня 1861 року було встановлено труну з тілом Тараса Шевченка, що перевозилась із Санкт-Петербурга до Канева. Перед величезним скупченням народу благочинний церков Подолу Петро Лебединцев та настоятель храму Йосип Желтонозький провели панахиду по великому поету України. Після цього кияни почали називати церкву «Шевченковою».



Made on
Tilda