УКРАЇНА. ПОВЕРНЕННЯ СВОЄЇ ІСТОРІЇ.





ФІЛЬМ «УКРАЇНА. ПОВЕРНЕННЯ СВОЄЇ ІСТОРІІ» ПОКЛИКАНИЙ РОЗВІНЧАТИ МІФИ ТА ПОВЕРНУТИ УКРАЇНЦЯМ ВКРАДЕНУ ІСТОРІЮ, ЯКУ ПРОТЯГОМ СТОЛІТЬ МЕТОДИЧНОГО НАМАГАЛИСЯ СТЕРТИ
ІЗ НАРОДНОЇ ПАМ'ЯТІ.

ПРОПОНУЄМО ВАМ ДОБІРКУ ФАКТІВ, КОТРІ ЗМІНЮЮТЬ НАШ ПОГЛЯД НА САМИХ СЕБЕ ЯК НАЦІЮ.

Сучасна українська мова - найближча родичка мови
на Русі

Праукраїнська мова виділилася
із праслов'янської приблизно
у VIII - X ст.
Дослідження фахівців свідчать, що праукраїнська мова виділилася із праслов'янської приблизно у VIII - X ст,
і до монгольського нашестя вже сформувалася повністю.
Ця мова згодом розпвсюдилася на всі володіння Русі.

Про це у своєму листі до видатного українського історика
і філолога Михайла Максимовича писав російський лексикограф Володимир Даль. "Вы, кажется, первые замѣтили сходство сѣвернаго вел. русс. нарѣчія или говора съ южнымъ, новгородскаго съ кіевскимъ.
Это потому, что на югѣ сидѣли славяне, а во всей великоруссіи - чухны разныхъ поколѣній;


затѣмъ Кіевъ сдѣлалъ выселокъ въ Новгородъ — промежутокъ постепенно обрусѣлъ, бѣлоруссы вдвинулись клиномъ до Москвы — обрусѣвшіе стали говорить нѣсколько иначе, а сѣверъ сохранилъ говоръ ближайшій къ южному, колыбели своей", - зазначив російський лексикограф.


Порівняльна таблиця з «Тлумачного словника живої великоруської мови»
Володимира Даля також підтверджує його слова. В таблиці представлені деякі
українські слова із відповідниками в новгородському і тверскому діалектах.
Новгородський діалект
Пончохи (чулки)
Черевики (башмаки)
Свитка (сермяга)
Щвец (портной, в малорусс.
чеботарь)
Почекать (подождать)
Позвонец (колокольчик)
Домовище (гроб)
Орать (пахать)
Пеун (петух)
Скина (ломоть)
Чуть, чуять (слышать)
Хоронить (прятать)
Даси (дашь)
Ослон (стул)
Українська
мова
Панчохи
Черевики
Свитка
Швець,
чоботар

Почекати
Дзвіночок
Домовина
Орати
Півень
Скиба
Чуть, чути
Схоронити
Даси
Ослін
Тверський діалект
Трохи (мало)
Сподобить (полюбить)
Досыть (довольно)
Краше (лучше)
Полица (полка)
Шкода (изъян)
Зробить (сделать)
Уперши (впервые)
Торба (мешок)
Українська
мова
Трохи
Сподобати
Досить
Краще
Полиця
Шкода
Зробити
Уперше
Торба
Спостерігаємо повну відповідність української мови та новгородського і тверського діалектів, що підтверджує, що саме українська мова є найбільш близькою до мови на Русі.

Україна несла освіту Росії

Багато століть нас намагалися переконати, що Україна – територія темних та неосвічених холопів. Однак українці
ще з XVIIІ ст. несли освіту й культуру до Російської імперії.
Коли Петро І вирішив зробити з Московії цивілізовану державу,
він звернувся по допомогу і до українських учених.
За прикладом Гетьманської України Петро І намагався впровадити в Росії систему шкільної освіти.




Саме українці сформували майбутню інтелектуальну еліту Російської імперії
і виховали найкращих російських просвітителів
Провідну роль у розвитку російської культури відіграли випускники першого православного університету Європи - Києво-Могилянської академії. Тут навчався і засновник першого університету Росії Михайло Ломоносов.

Завдяки українцям були створені російські друкарні, де за 25 років книжок надрукували удвічі більше, ніж за всю попередню історію Московської держави. Як пише український історик Юрій Мицик, «...перший український університет – Києво-Могилянська академія – стала справжньою кузнею кадрів для Московії, бо своєї інтелігенції, яка до того ж знала латину
та інші західні мови, в Московії майже не було. Саме вихованці "Могилянки" заснували Слов'яно-Греко-Латинську академію
у Москві наприкінці XVII ст., створили всі духовні академії
та семінарії в Російській імперії XVII–XVIIІ ст., стояли біля джерел Московського та низки інших університетів тощо».

Росія не дарувала Україні землі

Російські пропагандисти вперто поширюють тези, що території сучасної України просто не існувало б, якби не «подарунки» російських царів та радянських вождів. Насправді територія України сформувалася внаслідок запеклої боротьби і славетних перемог наших предків. Гетьманська Україна часів Богдана Хмельницького вже обіймала територію Центральної України: Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. Ці землі були відвойовані козаками у поляків. Отже, внаслідок Переяславської ради утворився союз Війська Запорізького та Московського царства, а не передача цих територій від московського царя. Нинішня Сумська, Харківська, більша частина Луганської
області України, а також частина Бєлгородської, Курської
та Воронезької областей Росії були тоді Диким полем
на околицях Московського царства.
Російські правителі не дарували Україні Схід, Південь та Західну Україну
На прохання царя запорізькі козаки боронили прикордонні
землі від татарських набігів. Українці не просто обстояли ці території, а й перетворили його на квітучий край. Варто додати, що і своє Запоріжжя козаки мужньо відвоювали у татар. Тепер
це суто українські території Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської та частина Донецької області.

Ленін теж не міг «подарувати» Україні її Південний Схід. Берестейська мирна угода 1918 р. визнавала за УНР майже
всю територію сучасної України. Цей документ був визнаний
світової спільнотою як умова виходу більшовицької Росії з
Першої світової війни.

Зрештою, Галичина, яку Сталін нібито «подарував» нам у 1939 р.
і так давно була у складі нашої держави – внаслідок Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української
Народної Республіки 1919 р.

Першою столицею Русі
був Київ

Деякі російські дослідники, щоби принизити історичне значення Києва, заявляють, що першою столицею Древньоруської держави були Новгород чи Ладога.

Пояснюють це зазвичай тим, що на тих територіях заснував своє князівство Рюрик – міфічний родоначальник Київської княжої династії. Проте ніякої держави у ті часи не існувало.

Древньоруську державу заснував Олег, який у 882 р. об'єднав Київське та Новгородське князівства зі столицею в Києві та продовжив захоплення нових територій.


Радянські та російські історики стверджували, що першою столицею Русі були Новгород чи Ладога

Вже у русько-візантійському договорі 907 року Олег вимагає від переможеної Візантії данини передусім для Києва: «….перше на Київ, також і на Чернігів, і на Переяслав, і на Полтецьк, і на Ростов, і на Любич, і на інші міста. Бо у тих містах сидять князі, підвладні Олегові». Таким чином, згадуються найбільш важливі міста Київської Русі: Київ, Чернігів, Переяслав.

Про «перші столиці» Ладогу і Новгород у договорі не йдеться.
Навiть бiльше, відомо, що Новгород, де сидів намісник Київського князя Володимира Ярослав, сам платив Києву данину. А це було б неможливим, якби Київ підпорядковувався Новгороду.

Син українського короля очолював найбільшу країну Європи

У спробах принизити роль України в історії Європи, псевдо-експерти часто закидають, що українці весь час шукали собі
панів і господарів, однак замовчують той факт, що сини першого українського короля Данила Галицького самі були європейськими правителями. В 1252 р. син короля Роман Данилович одружився
з Гертрудою, спадкоємицею австрійського герцога Фрідріха ІІ Бабенберга. Це дало Роману Даниловичу право претендувати
на австрійський престол. І хоча його правління не було довгим, місцеві магнати все-таки визнали його герцогом Австрії. Незабаром ще один син Данили Галицького, Шварно, одружився
з дочкою литовського короля Міндовга І, а згодом став Великим князем Литовським і після смерті батька успадкував Холмське
і Дорогичинське князівства. Таким чином, Шварно Данилович
був володарем і правителем однієї з найбільших країн тодішньої Європи.
Cини Данили Галицького очолювали європейські престоли.

В Україні народилося 7 нобелівських лауреатів

Офіційно жоден українець досі не отримав Нобелівської премії.
Та не все так просто. Насправді в Україні народилося сім Нобелівських лауреатів. Серед них і народжена в Івано-Франківську білоруська письменниця Світлана Алексієвич,
яка в 2015 р. здобула Нобелівську премію з літератури. Ще один відомий лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини, біолог Ілля Мечников, народився 1845 р. у Харківській губернії. Винахідник першого ефективного антибіотику для лікування туберкульозу Зельман Ваксман родом з містечка Нові Прилуки
на Чернігівщині. Нобелівський комітет відзначив ученого
за відкриття стрептоміцину, який урятував життя мільйонам людей. Не менш цікавою була і доля Роалда Гофмана, який народився в Золочеві на Львівщині.
Наша земля дала науці та мистецтву декількох визначних іноваторів
Під час Другої світової війни Роалд жив у єврейському гетто
і тільки завдяки українському вчителеві Миколі Дюку врятувався від нацистського режиму. Зрештою родина Гофманів осіла в США.
Там він закінчив Колумбійський університет і у 1981 році здобув Нобелівську премію за дослідження в галузі хімії.
Ще один лауреат, Георгій Шарпак у 30-х рр. ХХ століття виїхав
з України у Францію. Під час війни він був учасником французького Опору, потім потрапив у концтабір. Коли настав мир, Шарпак почав працювати в лабораторії всесвітньо відомого фізика Жоліо-Кюрі, а в 1992 р. отримав Нобелівську премію
за дослідження в сфері ядерної фізики. Харків'янин Саймон Кузнец імігрував до США і зрештою здобув Нобелівську премію
з економіки. Єврейський письменник Шмуель Йосеф Агнон, нобелівський лауреат з літератури, більшу частину життя
прожив у Німеччині та в Ізраїлі, проте народився теж в Україні,
у містечку Бучач на Тернопільщині.

Ще 14 українців були номіновані в різні роки на здобуття Нобелівської премії. Іван Франко – перший українець, якого світова спільнота назвала гідним такої високої нагороди,
та життя письменника обірвалося, і він не встиг отримати Нобелівську премію з літератури.

Українська князівна правила Московією

У ХVІ столітті Московією правила українська князівна Єлена Глинська. Її рід мав великі володіння на Сумщині й Полтавщині. Засновник роду Олександр Глинський збудував у Полтаві першу фортецю, давши початок розвитку цього міста. Батько Єлени Василій Глинський був відомим державним діячем Московії,
і розумну та освічену українську князівну було обрано другою дружиною царя Василія ІІІ.

Після смерті чоловіка Єлена Глинська успадкувала владу
й намагалася цивілізувати відстале Московське царство.
Зокрема, у 1535 р. вона вперше в історії держави ввела в обіг
гроші єдиного зразка і таким чином зміцнила економіку.



Мати Івана Грозного
була українкою
Однак московські бояри були проти нововведень Глинської
та чинили їй шалений опір. У 1538 р. князі Шуйські отруїли Єлену Глинську ртуттю. На той час старшому синові князівни виповнилося лише вісім років. Він увійшов в історію як цар Іван Грозний. Можливо, саме втрата матері і бажання помститися
за неї штовхала Івана Грозного на знищення боярства.


Українці активно колонізували російські землі

Російська, а потім і Радянська імперія будь-що намагалася нав'язати Україні комплекс меншовартості, називаючи нашу країну то Малоросією, то «молодшим братом». Таким чином виправдовувались спроби російської еліти перетворити Україну на колонію. Процес «колонізації» Росії українцями продовжився
у ХVІІІ столітті. Після знищення Запорізької Січі багато козаків переселилося на Кубань. Згодом там було створене Чорноморське козацьке військо, яке зберігало славетні традиції. Українці заснували на Кубані біля сорока куренів (станиць) і дали
їм ті самі назви, що вони їх мали на Запорізькій Січі.
Регіон проживання українців на Кубані отримав неофіційну
назву «Малиновий клин».
Пращури українців русини колонізували землі фіно-угорських племен, які населяли територію сучасної Росії
Також українці активно колонізували інші регіони Росії.
«Сірий клин» - це назва Південно-Західного Сибіру й Північного Казахстану, де розгорнулася масова українська колонізація. Центром українського життя в Сибіру стало місто Омськ,
а загальна площа колонізованої території складає
460 тисяч кв.км. Причому перші українці прийшли в ці краї
разом з отаманом Єрмаком, який завоював Сибір для Московії.

Не менш активною була діяльність українців і на Далекому
Сході, де вони утворили «Зелений Клин». Колонізація цих земель українцями розпочалася у 19 столітті. З приходом до влади
в Росії більшовиків українці Далекого Сходу вирішили боротися
за незалежність «Зеленого клину». У квітні 1918 року на третьому Загальному всеукраїнському з'їзді діячів і громадянства Далекого Сходу було вирішено створити Українську державу на Тихому океані. Однак, на жаль, ці спроби були придушені більшовицьким режимом.
Масові заселення українцями Поволжя утворили в тих краях
так званий «Жовтий клин». Чимало українських поселень було засновано на території сучасних Астраханської, Волгоградської, Саратовської, Самарської та Пензенської областей Росії. Українці почали заселяти береги Волги ще за Петра І. 1732 р. навіть
було сформовано Волзьке козацьке військо. Велику роль
у заселенні російського Поволжя відігравали українськи чумаки,
що їздили сюди по сіль. Українці заснували приблизно третину поселень на території нинішньої Саратовської області, зокрема, районний центр Калинінськ, місто Красний Кут,
смт Єкатеринівку, села Самойлівку, Романівку, місто Енгельс
та багато інших.
Ще більше фактів розкриє документальний фільм
Україна. Повернення своєї історії

25 серпня о 20:15
на 1+1
Made on
Tilda